наполягання

НАПОЛЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наполяга́ти 1.

Граф Адольф під наполяганням сім’ї покинув на довгі літа Львів і Галичину (Фр., VI, 1951, 238);

Малахов замислився. Було щось дуже переконливе в настійливих, безперервних наполяганнях Боровика (Собко, Справа.., 1959, 212).

Значення в інших словниках

1. наполягання — наполяга́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. наполягання — -я, с. Дія за знач. наполягати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наполягання — НАПОЛЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наполяга́ти 1. Граф Адольф під наполяганням сім'ї покинув на довгі літа Львів і Галичину (І. Франко); Малахов замислився. Було щось дуже переконливе в настійливих, безперервних наполяганнях Боровика (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах