1. Словник української мови в 11 томах

наполягання

НАПОЛЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наполяга́ти 1.

Граф Адольф під наполяганням сім’ї покинув на довгі літа Львів і Галичину (Фр., VI, 1951, 238);

Малахов замислився. Було щось дуже переконливе в настійливих, безперервних наполяганнях Боровика (Собко, Справа.., 1959, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наполягання — наполяга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. наполягання — -я, с. Дія за знач. наполягати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наполягання — НАПОЛЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наполяга́ти 1. Граф Адольф під наполяганням сім'ї покинув на довгі літа Львів і Галичину (І. Франко); Малахов замислився. Було щось дуже переконливе в настійливих, безперервних наполяганнях Боровика (В. Собко). Словник української мови у 20 томах