наполягання
НАПОЛЯГА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. наполяга́ти 1.
Граф Адольф під наполяганням сім'ї покинув на довгі літа Львів і Галичину (І. Франко);
Малахов замислився. Було щось дуже переконливе в настійливих, безперервних наполяганнях Боровика (В. Собко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наполягання — наполяга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- наполягання — -я, с. Дія за знач. наполягати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- наполягання — НАПОЛЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наполяга́ти 1. Граф Адольф під наполяганням сім’ї покинув на довгі літа Львів і Галичину (Фр., VI, 1951, 238); Малахов замислився. Було щось дуже переконливе в настійливих, безперервних наполяганнях Боровика (Собко, Справа.., 1959, 212). Словник української мови в 11 томах