Орфографічний словник української мови

напучення

напу́чення

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. напучення — Напоумлення, напутнє слово, напутні слова, напуття, з. сувора; (дія) научання, напучування, напоумляння.  Словник синонімів Караванського
  2. напучення — див. порада  Словник синонімів Вусика
  3. напучення — -я, с. Дія за знач. напутити, напучувати. || Добрі побажання, повчальні слова, поради.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напучення — НАПУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. напути́ти. Після напучення Замрауша широко відчинились ворота.., і новаки влилися до гурту (Ю. Збанацький); Ми пропонуємо відомості про шкідливість пияцтва і куріння пркактично сформованим людям, потім дивуємося...  Словник української мови у 20 томах
  5. напучення — НАСТАНО́ВА (конкретні поради, рекомендації з боку старшого або досвідченішого, як слід правильно робити, поводитися в тих чи інших випадках); НАПУ́ТТЯ, НАПУ́ЧЕННЯ, НАПУ́ЧУВАННЯ (добрі побажання, повчальні слова...  Словник синонімів української мови
  6. напучення — НАПУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. напути́ти, напу́чувати. Після напучення Замрауша широко відчинились ворота.., і новаки влилися до гурту (Збан., Єдина, 1959, 340); // Добрі побажання, повчальні слова, поради.  Словник української мови в 11 томах