напучення

НАПУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. напути́ти, напу́чувати.

Після напучення Замрауша широко відчинились ворота.., і новаки влилися до гурту (Збан., Єдина, 1959, 340);

// Добрі побажання, повчальні слова, поради.

Затамувавши дух, льотчики слухають чіткі, ясні напучення (Трип., Дорога.., 1945, 8);

Раз у раз долинають оплески: то ще комусь вручають атестат зрілості. А коли втихнуть там оплески, відлунають слова напучень та поздоровлень, ..всі учасники вечора висипають на подвір’я (Гончар, Тронка, 1963, 135).

Значення в інших словниках

1. напучення — напу́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. напучення — Напоумлення, напутнє слово, напутні слова, напуття, з. сувора; (дія) научання, напучування, напоумляння.  Словник синонімів Караванського
3. напучення — див. порада  Словник синонімів Вусика
4. напучення — -я, с. Дія за знач. напутити, напучувати. || Добрі побажання, повчальні слова, поради.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. напучення — НАПУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. напути́ти. Після напучення Замрауша широко відчинились ворота.., і новаки влилися до гурту (Ю. Збанацький); Ми пропонуємо відомості про шкідливість пияцтва і куріння пркактично сформованим людям, потім дивуємося...  Словник української мови у 20 томах
6. напучення — НАСТАНО́ВА (конкретні поради, рекомендації з боку старшого або досвідченішого, як слід правильно робити, поводитися в тих чи інших випадках); НАПУ́ТТЯ, НАПУ́ЧЕННЯ, НАПУ́ЧУВАННЯ (добрі побажання, повчальні слова...  Словник синонімів української мови