НАПУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напу́тити.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
напучений —
напу́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
напучений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напутити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
напучений —
НАПУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напути́ти. Були [доньки] вже материним словом, – заходили до просторих хоромів .. всідалися на лавицях, тихі й насторожені (Д. Міщенко).
Словник української мови у 20 томах