напучений

напу́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до напутити.

Значення в інших словниках

1. напучений — напу́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. напучений — НАПУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напути́ти. Були [доньки] вже материним словом, – заходили до просторих хоромів .. всідалися на лавицях, тихі й насторожені (Д. Міщенко).  Словник української мови у 20 томах
3. напучений — НАПУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напу́тити.  Словник української мови в 11 томах