напучений

НАПУ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до напути́ти.

Були [доньки] вже материним словом, – заходили до просторих хоромів .. всідалися на лавицях, тихі й насторожені (Д. Міщенко).

Значення в інших словниках

1. напучений — напу́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. напучений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напутити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напучений — НАПУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напу́тити.  Словник української мови в 11 томах