напучений
НАПУ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до напути́ти.
Були [доньки] вже материним словом, – заходили до просторих хоромів .. всідалися на лавицях, тихі й насторожені (Д. Міщенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
напучений —
напу́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
напучений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напутити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
напучений —
НАПУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напу́тити.
Словник української мови в 11 томах