напучений
НАПУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напу́тити.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напучений — напу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- напучений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напутити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напучений — НАПУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напути́ти. Були [доньки] вже материним словом, – заходили до просторих хоромів .. всідалися на лавицях, тихі й насторожені (Д. Міщенко). Словник української мови у 20 томах