напучений

НАПУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напу́тити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напучений — напу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. напучений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напутити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напучений — НАПУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напути́ти. Були [доньки] вже материним словом, – заходили до просторих хоромів .. всідалися на лавицях, тихі й насторожені (Д. Міщенко). Словник української мови у 20 томах