напівпар

напівпа́р

іменник чоловічого роду

поле, виоране під озимі або ярові зразу ж після збирання попередньої культури

Значення в інших словниках

1. напівпар — -у, ч. Поле, виоране під озимі або ярові зразу ж після збирання попередньої культури.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. напівпар — НАПІВПА́Р, у, ч. Поле, виоране під озимі або ярові зразу ж після збирання попередньої культури. Напівпар також сприяє поліпшенню фізичних властивостей орного шару ґрунту (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. напівпар — НАПІВПА́Р, у, ч. Поле, виоране під озимі або ярові зразу ж після збирання попередньої культури. Перший обробіток напівпару починається при появі сходів бур’янів (Хлібороб Укр., 2, 1965, 7).  Словник української мови в 11 томах