наривний

нари́вний

прикметник

від: нари́в: нари́вна пове́рхня

наривни́й

прикметник

призначений для лікування наривів; такий, що спричиняє нариви — про газ

Значення в інших словниках

1. наривний — I нар`ивний-а, -е. Прикм. до нарив. II наривн`ий-а, -е. Якого використовують у лікуванні наривів. Наривний пластир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. наривний — НАРИВНИ́Й, а́, е́. Який використовують при лікуванні наривів. Наривний пластир. НАРИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до нари́в. Наривна площа.  Словник української мови у 20 томах
3. наривний — НАРИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до нари́в. НАРИВНИ́Й, а́, е́. Який використовують при лікуванні наривів. Наривний пластир.  Словник української мови в 11 томах