нарисовець

нарисо́вець

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. нарисовець — НАРИСО́ВЕЦЬ, вця, ч. Письменник або журналіст, що пише нариси. “Верховинські комісари” і “Полонинські етюди” принесли Іщукові визнання нарисовця (В. Поліщук).  Словник української мови у 20 томах
2. нарисовець — НАРИСО́ВЕЦЬ, вця, ч. Письменник або журналіст, що пише нариси. Українські нарисовці знайомлять широкі кола читачів з мирною працею радянських людей, з будівництвом нового життя в країнах народної демокритії, боротьбою народів світу за мир (Іст. укр, літ., II, 1956, 292).  Словник української мови в 11 томах