нарисовець

нарисо́вець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарисовець — НАРИСО́ВЕЦЬ, вця, ч. Письменник або журналіст, що пише нариси. “Верховинські комісари” і “Полонинські етюди” принесли Іщукові визнання нарисовця (В. Поліщук). Словник української мови у 20 томах
  2. нарисовець — НАРИСО́ВЕЦЬ, вця, ч. Письменник або журналіст, що пише нариси. Українські нарисовці знайомлять широкі кола читачів з мирною працею радянських людей, з будівництвом нового життя в країнах народної демокритії, боротьбою народів світу за мир (Іст. укр, літ., II, 1956, 292). Словник української мови в 11 томах