1. Словник української мови у 20 томах

нарисовець

НАРИСО́ВЕЦЬ, вця, ч.

Письменник або журналіст, що пише нариси.

“Верховинські комісари” і “Полонинські етюди” принесли Іщукові визнання нарисовця (В. Поліщук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарисовець — нарисо́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. нарисовець — НАРИСО́ВЕЦЬ, вця, ч. Письменник або журналіст, що пише нариси. Українські нарисовці знайомлять широкі кола читачів з мирною працею радянських людей, з будівництвом нового життя в країнах народної демокритії, боротьбою народів світу за мир (Іст. укр, літ., II, 1956, 292). Словник української мови в 11 томах