нарисовий
НА́РИСО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до на́рис 2.
Персоніфікація особливо доречна у матеріалах нарисового плану: “Два дні уволю гуляла віхола” (з наук. літ.);
Нарисова література;
// Який нагадує або має особливості нарису (у 2 знач.).
Вірші цікаві, колоритні, але трохи нарисові (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нарисовий — на́рисо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- нарисовий — -а, -е. Прикм. до нарис 2). Нарисова література. || Який нагадує або має особливості нарису (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- нарисовий — НАРИСО́ВИЙ, а, е Прикм. до на́рис 2. Помітне місце в післявоєнній прозі займають нарисові твори (Іст. укр. літ., II, 1956, 292); Нарисова література; // Який нагадує або має особливості нарису (у 2 знач.). Вірші цікаві, колоритні, але трохи нарисові (Вітч., 2, 1966, 177). Словник української мови в 11 томах