нарисовий
НАРИСО́ВИЙ, а, е Прикм. до на́рис 2.
Помітне місце в післявоєнній прозі займають нарисові твори (Іст. укр. літ., II, 1956, 292);
Нарисова література;
// Який нагадує або має особливості нарису (у 2 знач.).
Вірші цікаві, колоритні, але трохи нарисові (Вітч., 2, 1966, 177).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нарисовий — на́рисо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- нарисовий — -а, -е. Прикм. до нарис 2). Нарисова література. || Який нагадує або має особливості нарису (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- нарисовий — НА́РИСО́ВИЙ, а, е. Прикм. до на́рис 2. Персоніфікація особливо доречна у матеріалах нарисового плану: “Два дні уволю гуляла віхола” (з наук. літ.); Нарисова література; // Який нагадує або має особливості нарису (у 2 знач.). Вірші цікаві, колоритні, але трохи нарисові (із журн.). Словник української мови у 20 томах