Орфографічний словник української мови

нароблювати

наро́блювати

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. нароблювати — -юю, -юєш і наробляти, -яю, -яєш, недок., рідко, наробити, -роблю, -робиш; мн. нароблять; док., перех. 1》 Робити, створювати велику кількість чого-небудь. || Виготовляти що-небудь у великій кількості. 2》 тільки док.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нароблювати — НАРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш і НАРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. НАРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. наро́блять; док.,чого. 1. Робити, створювати велику кількість чого-небудь. Од споконвіку і донині Ховалась од людей пустиня, А ми таки її найшли.  Словник української мови у 20 томах
  3. нароблювати — НАРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш і НАРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., рідко, НАРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. наро́блять; док., перех. 1. Робити, створювати велику кількість чого-небудь. Од споконвіку і донині Ховалась од людей пустиня, А ми таки її найшли.  Словник української мови в 11 томах