народженець

наро́дженець

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. народженець — -нця, ч., розм. Те саме, що народжений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. народженець — НАРОДЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Те саме, що наро́джений 2. От так ми народженця привітали – сумом та плачем! (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
3. народженець — НАРОДЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Те саме, що наро́джений 2. От так ми народженця привітали — сумом та плачем! (Вовчок, І, 1955, 268).  Словник української мови в 11 томах