народженець

наро́дженець

-нця, ч., розм.

Те саме, що народжений 2).

Значення в інших словниках

1. народженець — наро́дженець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. народженець — НАРОДЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Те саме, що наро́джений 2. От так ми народженця привітали – сумом та плачем! (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
3. народженець — НАРОДЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Те саме, що наро́джений 2. От так ми народженця привітали — сумом та плачем! (Вовчок, І, 1955, 268).  Словник української мови в 11 томах