народжений
наро́джений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до народити 1), 2).
2》 у знач. ім. народжений, -ного, ч.; народжена, -ної, ж. Людина, яка тільки що або недавно народилася; дитина.
3》 у знач. прикм., для чого, ким. Признач., створений для чого-небудь, бути кимось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови