Значення в інших словниках
-
народець —
наро́дець іменник чоловічого роду зневажл.
Орфографічний словник української мови
-
народець —
див. дитина
Словник синонімів Вусика
-
народець —
НАРО́ДЕЦЬ, дця, ч., зневажл. Те саме, що наро́д 4. Почіплявся дрібонький [дрібненький] народець за старого дуба, може, з двадцятеро, і теліпаються усі, що мають сили, а велетень ані дуду (С. Ковалів); – Зайде [контролер] в магазин, ..
Словник української мови у 20 томах
-
народець —
ЛЮ́ДИ мн. з означ. (певна кількість осіб, які мають що-небудь спільне у поведінці, зовнішньому вигляді), НАРО́Д, ЛЮД розм., МИР розм., ПУ́БЛІКА розм., НАРО́ДЕЦЬ зневажл., ЛЮДЦІ́ мн. зневажл., МИРЯ́НИ заст. Летять (слова) здалека — відтіля..
Словник синонімів української мови
-
народець —
НАРО́ДЕЦЬ, дця, ч., зневажл. Те саме, що наро́д 4. Почіплявся дрібонький [дрібненький] народець за старого дуба, може, з двадцятеро, і теліпаються усі, що мають сили, а велетень ані дуду (Ков., Світ.., 1960, 153).
Словник української мови в 11 томах