народець
НАРО́ДЕЦЬ, дця, ч., зневажл. Те саме, що наро́д 4.
Почіплявся дрібонький [дрібненький] народець за старого дуба, може, з двадцятеро, і теліпаються усі, що мають сили, а велетень ані дуду (Ков., Світ.., 1960, 153).
Словник української мови (СУМ-11)