народженик —
-а, ч., розм. Людина в день її народження; іменинник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
народженик —
НАРО́ДЖЕНИК, а, ч., розм. Людина в день її іменин; іменинник.
Словник української мови у 20 томах
народженик —
ІМЕНИ́ННИК (людина в день її народження), НАРО́ДЖЕНИК розм. Для згадки від своїх заводчан подарунок іменинникові піднесли: лампу настільну з підставкою у формі Тадж-Махала (О. Гончар)
Словник синонімів української мови
народженик —
НАРО́ДЖЕНИК, а, ч., розм. Людина в день її народження; іменинник.
Словник української мови в 11 томах