Значення в інших словниках
-
народництво —
-а, с. Суспільно-політичний рух у Росії в пореформений період (друга половина 19 ст.), що відображав ідеологію селянської демократії та вважав можливим перехід Росії до соціалізму через селянську громаду, минувши капіталізм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
народництво —
НАРО́ДНИЦТВО, а, с., іст. Ідеологогія та суспільно-політичний рух різночинної інтелігенції Росії в пореформений період, яка обстоювала ідеї селянської демократії та переходу до соціалізму через селянську громаду, обминаючи капіталізм.
Словник української мови у 20 томах
-
народництво —
НАРОДНИЦТВО — суспільно-політична течія, політична філософія та ідеологія. Виникло у 60-ті рр. XIX ст. в Росії й існувало, зазнаючи періодично внутрішніх трансформацій, до часів революції 1917 р. та громадянської війни в Росії.
Філософський енциклопедичний словник
-
народництво —
НАРО́ДНИЦТВО, а, с. Суспільно-політичний рух дрібнобуржуазної інтелігенції Росії в пореформений період (друга половина XIX ст.), який ідеалізував селянську общину й заперечував керівну роль робітничого класу в революції.
Словник української мови в 11 томах