народництво
НАРО́ДНИЦТВО, а, с., іст.
Ідеологогія та суспільно-політичний рух різночинної інтелігенції Росії в пореформений період, яка обстоювала ідеї селянської демократії та переходу до соціалізму через селянську громаду, обминаючи капіталізм.
– Яке ж я маю право їсти тепличну полуницю, коли в людей і чорного хліба немає!? – Ах, це все народництво і рахметовщина, – засміявся Лісовський (М. Стельмах);
Його [Успенського] народництво Франко вважав уже подоланим і віджитим світоглядом (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)