Орфографічний словник української мови

нарозтіж

наро́зтіж

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. нарозтіж — див. навстіж  Словник синонімів Вусика
  2. нарозтіж — присл., рідко. Те саме, що навстіж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарозтіж — НАРО́ЗТІЖ, присл., рідко. Те саме, що на́встіж. Двері у передпокій нарозтіж, в тіснім коридорі повно людей (М. Коцюбинський); Всі вікна в просторій кімнаті були відчинені нарозтіж (П. Гуріненко).  Словник української мови у 20 томах
  4. нарозтіж — НА́ВСТІЖ (з дієсл. відчинити, відкрити тощо — на всю ширину), НА́СТІЖ розм., НАРО́ЗТІЖ розм., О́ТВОРОМ розм. Ворота до Бондарихи у двір одчинені, двері в хату — теж навстіж (С. Васильченко); — Просимо, просимо, пане добродію! — каже Гвинтовка.  Словник синонімів української мови
  5. нарозтіж — НАРО́ЗТІЖ, присл., рідко. Те саме, що на́встіж. Двері у передпокій нарозтіж, в тіснім коридорі повно людей (Коцюб., II, 1955, 258).  Словник української мови в 11 томах