нарозтіж

НА́ВСТІЖ (з дієсл. відчинити, відкрити тощо — на всю ширину), НА́СТІЖ розм., НАРО́ЗТІЖ розм., О́ТВОРОМ розм. Ворота до Бондарихи у двір одчинені, двері в хату — теж навстіж (С. Васильченко); — Просимо, просимо, пане добродію! — каже Гвинтовка. — І сіни, й хата перед тобою настіж (П. Куліш); Одчиняються двері нарозтіж (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. нарозтіж — наро́зтіж прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. нарозтіж — див. навстіж  Словник синонімів Вусика
3. нарозтіж — присл., рідко. Те саме, що навстіж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нарозтіж — НАРО́ЗТІЖ, присл., рідко. Те саме, що на́встіж. Двері у передпокій нарозтіж, в тіснім коридорі повно людей (М. Коцюбинський); Всі вікна в просторій кімнаті були відчинені нарозтіж (П. Гуріненко).  Словник української мови у 20 томах
5. нарозтіж — НАРО́ЗТІЖ, присл., рідко. Те саме, що на́встіж. Двері у передпокій нарозтіж, в тіснім коридорі повно людей (Коцюб., II, 1955, 258).  Словник української мови в 11 томах