нарозтяг
ПРОТЯ́ЖНО (розтягуючи слова, звуки), ПРОТЯ́ГЛО, ПРО́ТЯГОМ розм., ПРОТЯ́ЖЛИВО розм., СПРОКВОЛА розм., СПРОКВО́ЛУ розм., ПРОКВО́ЛИСТО розм., НАРО́ЗТЯГ розм., ВИТЯ́ЖНО діал. Біля церкви сумно і протяжно затрубив вартовий (Мирослав Ірчан); — Щ-о-о? — протягло перепитував Чкалов (О. Ільченко); Колоратурно заливається баян, крізь нього протягом тягне свій заспів мандоліна (О. Кундзич); На повний біг пружних коліс по грейдеру промчався "ЗІС", — в село влітає — і за мить сигнал протяжливо сурмить (І. Гончаренко); Він говорив спроквола, явно розтягуючи задоволення, а може, й розраховував, що противник не витримає психологічного натиску (Ю. Збанацький); Тужно й прокволисто бренькає струна (Ю. Яновський); — А хто там? — обізвався чоловічий голос. — Пугач! — нарозтяг гукнув Чіпка (Панас Мирний); А під лісом один козак, мандруючи на улицю, розпочав чумака (пісню) голосно та витяжно (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови