Словник української мови в 11 томах

нарозтяг

НАРО́ЗТЯГ, присл., рідко. Розтягуючи слова подібно до співу.

— Не ск-а-ж-у! — одмовила вона нарозтяг, осміхаючись (Мирний, II, 1954, 34).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нарозтяг — наро́зтяг прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. нарозтяг — присл., рідко. Розтягуючи слова подібно до співу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарозтяг — НАРО́ЗТЯГ, присл., рідко. Розтягуючи слова подібно до співу. – Не ск-а-жу! – одмовила вона нарозтяг, осміхаючись (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  4. нарозтяг — ПРОТЯ́ЖНО (розтягуючи слова, звуки), ПРОТЯ́ГЛО, ПРО́ТЯГОМ розм., ПРОТЯ́ЖЛИВО розм., СПРОКВОЛА розм., СПРОКВО́ЛУ розм., ПРОКВО́ЛИСТО розм., НАРО́ЗТЯГ розм., ВИТЯ́ЖНО діал. Біля церкви сумно і протяжно затрубив вартовий (Мирослав Ірчан); — Щ-о-о?...  Словник синонімів української мови