Орфографічний словник української мови

нарощування

наро́щування

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. нарощування — [нарошчуван':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
  2. нарощування — -я, с. Дія за знач. нарощувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарощування — НАРО́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наро́щувати. Методом йодиднотермічного транспортного нарощування вдається очищувати не тільки титан, а й цирконій (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. нарощування — НАРО́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наро́щувати. При підсівному способі вирощування, особливо жовтого люпину, рослини мають більший період для нарощування зеленої маси (Колг. Укр., З, 1958, 20); Спрацьовані жорна здебільшого замінюють новими.  Словник української мови в 11 томах
  5. нарощування — рос. наращивание процес збільшення суми грошей в результаті приєднання процентів до початкової суми (напр., процентів на депозит, до суми вкладу тощо).  Eкономічна енциклопедія