нарощування
НАРО́ЩУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. наро́щувати.
Методом йодиднотермічного транспортного нарощування вдається очищувати не тільки титан, а й цирконій (з навч. літ.);
Ефективність науково-технічного прогресу залежить не лише від нарощування випуску найновішої техніки, але й від кращого використання основних фондів (з наук.-попул. літ.);
Відповідальне місце у роботі з молоддю належить питанню нарощування духовності (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)