1. Словник української мови у 20 томах

нарощування

НАРО́ЩУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. наро́щувати.

Методом йодиднотермічного транспортного нарощування вдається очищувати не тільки титан, а й цирконій (з навч. літ.);

Ефективність науково-технічного прогресу залежить не лише від нарощування випуску найновішої техніки, але й від кращого використання основних фондів (з наук.-попул. літ.);

Відповідальне місце у роботі з молоддю належить питанню нарощування духовності (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарощування — наро́щування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. нарощування — [нарошчуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. нарощування — -я, с. Дія за знач. нарощувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нарощування — НАРО́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наро́щувати. При підсівному способі вирощування, особливо жовтого люпину, рослини мають більший період для нарощування зеленої маси (Колг. Укр., З, 1958, 20); Спрацьовані жорна здебільшого замінюють новими. Словник української мови в 11 томах
  5. нарощування — рос. наращивание процес збільшення суми грошей в результаті приєднання процентів до початкової суми (напр., процентів на депозит, до суми вкладу тощо). Eкономічна енциклопедія