1. Словник української мови в 11 томах

нарощування

НАРО́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наро́щувати.

При підсівному способі вирощування, особливо жовтого люпину, рослини мають більший період для нарощування зеленої маси (Колг. Укр., З, 1958, 20);

Спрацьовані жорна здебільшого замінюють новими. Проте є нескладний спосіб відновлення таких жорен. Полягає він у нарощуванні товщини жорна до нормальної (Колг. Укр., 9, 1958, 42);

Для зміцнення миру і його захисту необхідне постійне нарощування могутності миролюбних сил та їх активності, участь у боротьбі за мир широких народних мас (Резол. XXIII з.., 1966, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарощування — наро́щування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. нарощування — [нарошчуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. нарощування — -я, с. Дія за знач. нарощувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нарощування — НАРО́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наро́щувати. Методом йодиднотермічного транспортного нарощування вдається очищувати не тільки титан, а й цирконій (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. нарощування — рос. наращивание процес збільшення суми грошей в результаті приєднання процентів до початкової суми (напр., процентів на депозит, до суми вкладу тощо). Eкономічна енциклопедія