нарощувати
НАРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., НАРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., перех.
1. Давати можливість рости, з’являтися чому-небудь.
Семен черевце наростив собі справжнє буржуйське (Рибак, Час.., 1960, 129);
Наростити вуса.
2. Приєднуючи, додаючи, добудовуючи до чого-небудь, збільшувати його в об’ємі, розмірі і т. ін.
Щоб скоротити простої комбайнів до мінімуму, ми наростили кузови автомашин і застосували сітки для механізованого розвантаження силосної маси (Колг. Укр., 11, 1961, 19).
3. перев. недок. Підсилювати, збільшувати що-небудь.
— А ми ще міцніше стискаєм кулак, А ми, що не день, то нарощуєм силу (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 291);
Колгоспи і радгоспи області мають нині все для того, щоб далі невпинно підвищувати культуру землеробства, нарощувати виробництво продукції (Ком. Укр., 4, 1967, 54);
Моряки промислового флоту, рибалки-колгоспники Далекого Сходу будуть всемірно нарощувати темпи вилову, переробки і транспортування риби (Рад. Укр., 21.УІ 1962, 1).
Значення в інших словниках
- нарощувати — наро́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- нарощувати — (живіт) ростити; (силу) чимраз збільшувати; (розмір) наточувати. Словник синонімів Караванського
- нарощувати — -ую, -уєш, недок., наростити, -ощу, -остиш, док., перех. 1》 Давати можливість рости, з'являтися чому-небудь. Наростити вуса. 2》 Приєднуючи, додаючи, добудовуючи до чого-небудь, збільшувати його в об'ємі, розмірі і т. ін. 3》 перев. недок. Підсилювати, збільшувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нарощувати — НАРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., НАРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., що. 1. Давати можливість рости, з'являтися чому-небудь. Семен черевце наростив собі. (Н. Словник української мови у 20 томах
- нарощувати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал. Словник синонімів української мови