нарощувати

наро́щувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарощувати — (живіт) ростити; (силу) чимраз збільшувати; (розмір) наточувати. Словник синонімів Караванського
  2. нарощувати — -ую, -уєш, недок., наростити, -ощу, -остиш, док., перех. 1》 Давати можливість рости, з'являтися чому-небудь. Наростити вуса. 2》 Приєднуючи, додаючи, добудовуючи до чого-небудь, збільшувати його в об'ємі, розмірі і т. ін. 3》 перев. недок. Підсилювати, збільшувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарощувати — НАРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., НАРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., що. 1. Давати можливість рости, з'являтися чому-небудь. Семен черевце наростив собі. (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. нарощувати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. нарощувати — НАРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., НАРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., перех. 1. Давати можливість рости, з’являтися чому-небудь. Семен черевце наростив собі справжнє буржуйське (Рибак, Час.., 1960, 129); Наростити вуса. Словник української мови в 11 томах