нарощувати

НАРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., НАРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., що.

1. Давати можливість рости, з'являтися чому-небудь.

Семен черевце наростив собі. (Н. Рибак);

Щоб скоротити простої комбайнів до мінімуму, ми наростили кузови автомашин і застосували сітки для механізованого розвантаження силосної маси (з наук. літ.);

Наростити вуса;

// Вирощувати у великій кількості.

Після збирання основної культури вона нарощує зелену масу, яку й приорюють на зелене добриво (з навч. літ.).

2. Приєднуючи, додаючи, добудовуючи до чого-небудь, збільшувати його в об'ємі, розмірі і т. ін.

Коваль нагрівав і робив меншими чи більшими підкови, нарощував залізом лемеші, зашивав вісі, що лопались на старих возах (Т. Масенко);

З вирощених надчистих кристалів кремнію готують заготовки для мікросхем ЕОМ. Їх ріжуть, полірують, нарощують шар окису і наносять шар світлочутливої емульсії (з наук.-попул. літ.);

– Я скільки пропонував наростити мур, підняти його на метр або й на два, а послухались? (О. Гончар).

3. перев. недок., перен. Підсилювати, збільшувати що-небудь.

– А ми ще міцніше стискаєм кулак, А ми, що не день, то нарощуєм силу (І. Нехода);

Передбачено значно наростити випуск продукції, яку виробляє столичне місто (з газ.);

Коли судно йде по мілководному річковому фарватеру, іноді зростає опір води. Як не нарощуй потужність двигуна – подолати цей опір надзвичайно важко (з наук.-попул. літ.);

// Робити сильним, міцним.

– Скажи краще, чого ти сам досі не в патрулях? Спортсмен, статура яка... Для чого ж оті м'язи нарощуєш? (О. Гончар).