Орфографічний словник української мови

настачити

наста́чити

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. настачити — див. настачати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. настачити — НАСТА́ЧИТИ див. настача́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. настачити — НАСТА́ЧИТИ чого (заготувати, запасти в потрібній, достатній кількості); НАСТА́ЧИТИСЯ розм., НАБРА́ТИСЯ розм., НАГОТУВА́ТИСЯ (НАГОТО́ВИТИСЯ) рідше (звичайно в сполуч. з не або в питальних конструкціях риторичного характеру зі сл. хіба, де тощо). — Недок.  Словник синонімів української мови
  4. настачити — НАСТА́ЧИТИ див. настача́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. настачити — Настача́ти, -ча́ю, -єш сов. в. настачити, -чу, -чиш, гл. Припасать, припасти, приготовлять, приготовить, доставлять, доставить вдоволь. Усе то настачили... ніженські міщане. К. ЧР. 258. По десять разів на день їси і хліба тобі не настачиш!...  Словник української мови Грінченка