наступниця —
-і. Жін. до наступник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наступниця —
НАСТУ́ПНИЦЯ, і, ж. Жін. до насту́пник. Петро не наважувався призначити своєю наступницею дружину Катерину або одну з дочок (з навч. літ.); П'ять років не мав Коваль Андрій дитини.., а тепер у нього є наступниця (Я.
Словник української мови у 20 томах
наступниця —
НАСТУ́ПНИЦЯ, і, ж. Жін. до насту́пник. Петро не наважувався призначити своєю наступницею дружину Катерину або одну з дочок (Іст. СРСР, II, 1957, 37); Вона [радянська молодь] стала гідною наступницею бойових традицій партії більшовиків (Нар. тв. та етн.
Словник української мови в 11 томах
наступниця —
Наступниця, -ці ж. Преемница. Желех.
Словник української мови Грінченка