наточити

наточи́ти 1

дієслово доконаного виду

подовжувати предмет; робити що-небудь гострим

наточи́ти 2

дієслово доконаного виду

цідячи, наливати щось

Значення в інших словниках

1. наточити — I див. наточувати I. II див. наточувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. наточити — НАТОЧИ́ТИ¹ див. нато́чувати¹. НАТОЧИ́ТИ² див. нато́чувати².  Словник української мови у 20 томах
3. наточити — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін.  Словник синонімів української мови
4. наточити — НАТОЧИ́ТИ¹ дин. нато́чувати¹. НАТОЧИ́ТИ² див. нато́чувати².  Словник української мови в 11 томах
5. наточити — Наточити см. наточувати.  Словник української мови Грінченка