Великий тлумачний словник сучасної мови

наточити

наточи́ти

I див. наточувати I.

II див. наточувати II.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. наточити — наточи́ти 1 дієслово доконаного виду подовжувати предмет; робити що-небудь гострим наточи́ти 2 дієслово доконаного виду цідячи, наливати щось  Орфографічний словник української мови
  2. наточити — НАТОЧИ́ТИ¹ див. нато́чувати¹. НАТОЧИ́ТИ² див. нато́чувати².  Словник української мови у 20 томах
  3. наточити — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін.  Словник синонімів української мови
  4. наточити — НАТОЧИ́ТИ¹ дин. нато́чувати¹. НАТОЧИ́ТИ² див. нато́чувати².  Словник української мови в 11 томах
  5. наточити — Наточити см. наточувати.  Словник української мови Грінченка