наустити

наусти́ти

дієслово доконаного виду

навчити, наставити; підмовити

арх.

Значення в інших словниках

1. наустити — див. наущати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. наустити — НАУСТИ́ТИ див. науща́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. наустити — Намовляти, підмовляти  Словник застарілих та маловживаних слів
4. наустити — II. НАСТАВЛЯ́ТИ кого (давати конкретні поради, настанови, як слід робити, поводитися в тих чи інших випадках), НАСТАНОВЛЯ́ТИ рідше, НАПУ́ЧУВАТИ (НАПУЧА́ТИ), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ рідко), НАКА́ЗУВАТИ кому (перев. із спол. щоб), НАУЩА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
5. наустити — НАУСТИ́ТИ див. науща́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. наустити — Наусти́ти см. наущати.  Словник української мови Грінченка