наустити
наусти́ти
дієслово доконаного виду
навчити, наставити; підмовити
арх.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наустити — див. наущати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наустити — НАУСТИ́ТИ див. науща́ти. Словник української мови у 20 томах
- наустити — Намовляти, підмовляти Словник застарілих та маловживаних слів
- наустити — II. НАСТАВЛЯ́ТИ кого (давати конкретні поради, настанови, як слід робити, поводитися в тих чи інших випадках), НАСТАНОВЛЯ́ТИ рідше, НАПУ́ЧУВАТИ (НАПУЧА́ТИ), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ рідко), НАКА́ЗУВАТИ кому (перев. із спол. щоб), НАУЩА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- наустити — НАУСТИ́ТИ див. науща́ти. Словник української мови в 11 томах
- наустити — Наусти́ти см. наущати. Словник української мови Грінченка