1. Словник української мови Грінченка

наустити

Наусти́ти

см. наущати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наустити — наусти́ти дієслово доконаного виду навчити, наставити; підмовити арх. Орфографічний словник української мови
  2. наустити — див. наущати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наустити — НАУСТИ́ТИ див. науща́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. наустити — Намовляти, підмовляти Словник застарілих та маловживаних слів
  5. наустити — II. НАСТАВЛЯ́ТИ кого (давати конкретні поради, настанови, як слід робити, поводитися в тих чи інших випадках), НАСТАНОВЛЯ́ТИ рідше, НАПУ́ЧУВАТИ (НАПУЧА́ТИ), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ рідко), НАКА́ЗУВАТИ кому (перев. із спол. щоб), НАУЩА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  6. наустити — НАУСТИ́ТИ див. науща́ти. Словник української мови в 11 томах