1. Орфографічний словник української мови

наутилус

наути́лус

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наутилус — -а, ч. Рід головоногих молюсків; кораблик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наутилус — наути́лус (від грец. ναυτίλος – кораблик) рід головоногих молюсків. Поширені у водах між Південно-Східною Азією і Австралією. Інша назва – кораблик. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. Наутилус — 1. прототип підводного човна, збудований 1801 за проектом Р. Фултона, рухався під водою за допомогою ґвинта, а на поверхні — вітрила; 2. перший атомний підводний човен (1954 США); проплив через N під кригою. Універсальний словник-енциклопедія