Орфографічний словник української мови

нафіксатуарений

нафіксатуа́рений

дієприкметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. нафіксатуарений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до нафіксатуарити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нафіксатуарений — НАФІКСАТУА́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до нафіксатуа́рити; // у знач. прикм. На його поклик вискочив бравий молодий чоловік з нафіксатуареними вусами (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
  3. нафіксатуарений — НАФІКСАТУА́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до нафіксатуа́рити; // У знач. прикм. На його поклик вискочив бравий молодий чоловік з нафіксатуареними вусами (Добр., Ол. солдатики, 1961, 192).  Словник української мови в 11 томах