нафіксатуарений

НАФІКСАТУА́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до нафіксатуа́рити;

// У знач. прикм.

На його поклик вискочив бравий молодий чоловік з нафіксатуареними вусами (Добр., Ол. солдатики, 1961, 192).

Значення в інших словниках

1. нафіксатуарений — нафіксатуа́рений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. нафіксатуарений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до нафіксатуарити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нафіксатуарений — НАФІКСАТУА́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до нафіксатуа́рити; // у знач. прикм. На його поклик вискочив бравий молодий чоловік з нафіксатуареними вусами (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах