1. Словник української мови в 11 томах

нафіксатуарений

НАФІКСАТУА́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до нафіксатуа́рити;

// У знач. прикм.

На його поклик вискочив бравий молодий чоловік з нафіксатуареними вусами (Добр., Ол. солдатики, 1961, 192).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нафіксатуарений — нафіксатуа́рений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. нафіксатуарений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до нафіксатуарити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нафіксатуарений — НАФІКСАТУА́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до нафіксатуа́рити; // у знач. прикм. На його поклик вискочив бравий молодий чоловік з нафіксатуареними вусами (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах