1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нафіксатуарений

нафіксатуа́рений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до нафіксатуарити.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нафіксатуарений — нафіксатуа́рений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. нафіксатуарений — НАФІКСАТУА́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до нафіксатуа́рити; // у знач. прикм. На його поклик вискочив бравий молодий чоловік з нафіксатуареними вусами (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
  3. нафіксатуарений — НАФІКСАТУА́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до нафіксатуа́рити; // У знач. прикм. На його поклик вискочив бравий молодий чоловік з нафіксатуареними вусами (Добр., Ол. солдатики, 1961, 192). Словник української мови в 11 томах