Значення в інших словниках
-
начхати —
-аю, -аєш, док., вульг. Виразити байдужість, зневагу до кого-, чого-небудь; наплювати. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
начхати —
НАЧХА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Чихаючи, забризкати кого-, що-небудь. Начхати в обличчя. 2. на кого – що. Виявити байдужість, презирство, зневагу до кого-, чого-небудь, не порахуватися з кимсь, чимсь. [Одарка:] І птиця сміється, не тілько [тільки] люди.
Словник української мови у 20 томах
-
начхати —
БА́ЙДУ́ЖЕ (у знач. предик. — не має значення, неважливо), БАЙДУ́ЖКИ розм., ОДНА́КОВО, ВСЕ ОДНО́ (УСЕ́ ОДНО́), ДАРМА́ розм., НЕВА́ЖНО розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ЧХА́ТИ підсил. розм., НАЧХА́ТИ підсил. розм., ПЛЮВА́ТИ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
-
начхати —
Начха́ти, -ха́ю, -ха́єш на що
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
начхати —
НАЧХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., вульг. Виразити байдужість, зневагу до кого-, чого-небудь; наплювати. — Нас вона [куркульська зграя] ненавидить ще дужче, та ми начхать на це хотіли (Мик., II, 1957, 490); // безос. [Кіндрат Антонович:] Хто ж Павлові повіре?...
Словник української мови в 11 томах
-
начхати —
Начха́ти, -ха́ю, -єш гл. Начихать. начхати мені на тебе! Плевать мнѣ на тебя! Начхав йому!
Словник української мови Грінченка